Пряде зима, пряде пухнасту ковдру, білу,
В мереживо зими сповиті сплять поля,
Хустину розгорта розшиту заметіллю,
Як мати, над своїм, над сплячим немовлям.
Приспів.
Сніги, сніги лягли сніги глибоко,
Кошлаті пасма стелються до ніг,
Сніги, сніги куди не кинеш око,
А з неба все новий, новий спадає сніг.
Засипали стежки високі кучугури,
На річках навела мости із кришталя,
І музика бринить; то скрипки, то бандури,
Як в степових снігах метелиця гуля.
Приспів.
А прялка все гуде, співає колискову,
Мороз дрімотний ліс сріблом розфарбував,
Прядеться біла мла, кружляє знову й знову,
Хто, земле, це вбрання тобі подарував?
Приспів.
Сніги, сніги лягли сніги глибоко,
Кошлаті пасма стелються до ніг,
Сніги, сніги куди не кинеш око,
А з неба все новий, новий спадає сніг.
Микола Токарь. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 4822 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
