"...Покайтеся, і віруйте в Євангелію!" (Біблія, Мр.1:15)
Бог кличе! Бог кличе. Невже ти не чуєш?
Чому єж стороною без Нього мандруєш?
Чому відкладаєш на потім усе,
А потім чи буде? Сьогодні Бог жде!
Не варто на потім надіятись, друже,
І голос Любові відкинуть байдуже.
Ти нині здоровий, на світі живеш,
А може вже завтра в могилу зійдеш?
І вічна душа піде в інші простори.
Зустрінуть чи ні тебе ангельські хори?
У вічную радість чи в вічні плачі
По смерті піти доведеться тобі?
"Мене засміють, - кажеш нині, - всі люди",
Задумайсь: де п'яницям, блудникам бути?
Ти також із ними?! Не блудиш, не п'єш, -
Та осторонь Бога і Церкви живеш.
Ще власная гордість у серці гніздиться,
І гріх не дає із Христом порідниться.
Ти так ще залежиш від думки людей,
Від їх лиш дочасних, облудних ідей.
Якісь ритуали священні вчиняєш,
Молитву із ранку й на вечір читаєш.
А Бога не знаєш, не знаєш Христа,
Хоч десь в глибині Його прагне душа.
Спасай свою душу! Цей день - день спасіння,
Сьогодні покайся й одержиш нетління.
Великі страждання, Голгофа і хрест...
Прийшла перемога - Бог з мертвих воскрес!!!
Воскреснеш і ти! О, куди попрямуєш,
Якщо без Спасителя стежку торуєш?
Бог все найцінніше за тебе віддав,
І хоче, щоб милість по вірі прийняв.
А ти каяття на пізніше лишаєш,
Що буде за хвильку - не знаєш, не знаєш.
Щоб скутий дочасний навіки не став, -
Покайся... і знай: Бог на тебе чекав.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вера действует Любовью - Чала Вячеслав Меня в начале постоянно загоняли в тупик каверзные вопросы со стороны тех, кому я пытался евангелизировать. И я бессильно вопрошал Бога, как отвечать? Как жить? Почему все так? Чего Ты от меня хочешь? И тут при чтении натолкнулся взглядом на маленький стишок. И он перевернул все во мне во мгновение ока. Вот это да! подумал я. Как все просто: да будет Бог все во всем. И ничего другого не должно быть, кроме Бога. Хоть где. Хоть в душе, хоть в пакибытии, хоть в глубине, хоть в высоте. Если принять сердцем правду, то ничего другого и не останется. Да будет Бог все во всем. Ничего другого не надо. Это и есть ответы на все вопросы, с этим становится легче любое бремя, так проще жить. Так любовь будет жить в тебе за тебя. А ты будешь просто радоваться, наслаждаясь этим даром, этим освобождением, и зная, что ты уже спасен. Слава Богу, аминь.